Вербна неділя

Вербна неділя

Котики вербові! Ніжні та пухнасті...  Личка доторкнулись... Ой, яке то щастя! Гілкою вербиці вдарю я злегенька,  Щоб були здорові всі мої рідненькі... Бо не я б'ю,- кажуть,- а свята вербиця! Скоро вже Великдень! Будем веселиться! Зовсім недалечко червоне яєчко!  Син Божий воскресне! А все лихо щезне!

За тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю.

У 2020 році вона припадає на 12 квітня. 

У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви - шмагаємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску.

Вже великий піст кінчається  І Великдень наближається. У Єрусалимі звичай шанувався:  Коли Ісус у місто повертався,  Листя пальми клали на дорогу  І вклонитись кожен мав змогу. Та на нашій Батьківщині  Пальми не ростуть й понині -  Замінили їх красунею одною -  Стрункою вербою-сестрою. Вербне гілля - як волосся. З давнини це повелося: Тому зветься вербною неділя,  Бо вшановане вербове гілля. З того часу в цю неділю  Святять вербную лозину.  Йдуть громадою до церкви  Посвятити гілку верби. Першими освячені гілочки  Беруть кволі діточки. Кому дістанеться найбільша -  Буде дитина здоровіша. Діти коло церкви збиралися,  Лупцювати один одного бралися  Тільки билися не кулаками, А легенько - святими гілками. Котрі рано в церкву йти не вставали,   Тих гілками били й примовляли:     "Не я б’ю - верба б’є, За тидень - Великдень, Недалечко червоне яєчко!"