Translate

середу, 29 квітня 2020 р.

Віртуальна 3D- екскурсія «Печерою Вертебою»


На карантині всі охочі можуть відвідати «Печеру Вертебу», що на Тернопільщині, онлайн. Печера знаходиться у Борщівському районі і відноситься до обласного краєзнавчого музею. Працівники цього музею запрошують поціновувачів стародавньої історії України і, зокрема, трипільської культури, не виходячи з дому, вирушити у віртуальну 3D-екскурсію одним із відділів музею – єдиним в Україні підземним музеєм трипільської культури "Печерою Вертебою".
«Кожен, хто обере цю онлайн-мандрівку, зможе віртуально пройтися підземними лабіринтами однієї з найдовших гіпсових печер світу, яка понад 600 років була надійною схованкою і ритуальним святилищем для стародавніх трипільців, що існували на цих землях понад 5000 років тому.
 Мандрувати віртуально можна перейшовши за посиланням: https://my.matterport.com/show/?m=kPF7neX4Sht.», - повідомляють працівники музею.

середу, 22 квітня 2020 р.

Чорнобиль: 10 фактів про аварію, місто і тварин

Чорнобильська катастрофа: надпотужний вибух
Вибух на Чорнобильській АЕС відбувся 26 квітня 1986 року – світ став свідком однієї з найжахливіших катастроф в історії людства.Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму.А поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.

Цифра

За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами.
Під радіоактивне випромінювання внаслідок вибуху у Чорнобилі потрапило 1,9 млн людей в Україні. Загалом – 8,4 млн осіб у Білорусі, Росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи.

Не Україна

Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля. Наслідки для країни оцінили у майже 235 мільярдів доларів США.В країні почастішали випадки лейкемії і раку щитовидної залози, люди частіше звертаються до медиків з серцево-судинними захворюваннями.

Аварія в Чорнобилі: рудий ліс

Потужний витік радіації "пофарбував" ліс неподалік Чорнобильської АЕС у яскраво рудий колір. З того часу він називається "Рудий ліс".

Небезпечні зони

Радіація не поширюється рівномірно навколо ЧАЕС, а осідає острівцями. Деякі ділянки 10-кілометрової зони в десятки разів небезпечніші, ніж територія, прилегла до АЕС.
Зокрема, однією з таких зон є стела "ЧАЕС ім. В.І.Леніна" – тут радіаційний фон може сягати аж 1200 мікрорентген/год, коли біля самої станції фон не перевищує 300 мкР/год. Для порівняння, радіаційний фон Києва становить близько 11 мкР/год.

Аварія в Чорнобилі: особливе маркування

Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події на Чорнобилі стали локальною катастрофою з глобальними наслідками.
До слова, 7-й рівень небезпеки також присвоїли аварії на АЕС "Фукусіма-1" у Японії, яка сталась у 2011 році внаслідок землетрусу.

Проект "Укриття"

Спорудження "укриття" у вигляді арки над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС розпочалось у 2012 році.
Його ширина становить 257 метрів, довжина – 150 і висота 108 метрів. Вага конструкцій сягає 29 000 тонн. Щодня над будівництвом арки працювало близько 3000 осіб.

Чорнобильська катастрофа: нове життя

Природа, позбавлена ​​впливу людини протягом 30 років, завирувала у зоні ЧАЕС з новою силою – Чорнобиль кишить дикими тваринами.Популяція та різноманіття видів у зоні відчуження можуть конкурувати із найвідомішими заповідниками та національними парками світу.
Тут процвітає популяція вовків, оленів, орлів, бобрів, лисиць та інших тварин. А також тут знову з’явились унікальні для нашої країни бурі ведмеді. У зоні відчуження науковці також зафіксували рисей, диких кабанів, лосів, зайців, річкових видр, косуль, сов, журавлів та інших тварин.
Також у зоні відчуження є кілька видів кажанів, які занесені до міжнародної "Червоної книги".

\
Європейські дороги
Зараз будете здивовані або й взагалі не повірите, але дороги у зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни.
Рівне асфальтне покриття покладено, щоб не розкидати радіоактивні відходи, які перевозяться у вантажівках на дослідження або зберігання. Максимальна швидкість руху для вантажівки з відходами – 40 км/год.

Аварія на Чорнобилі: серіал "Чорнобиль" та фільм "Арка"

Про Чорнобиль вже зняли чимало фільмів, але короткометражний фільм-постсимфонія "Арка", повністю знятий у Чорнобильській зоні зібрав престижні нагороди по всьому світу.

понеділок, 13 квітня 2020 р.

Готуємось до Великодня

Для українців писанки та крашанки  завжди посідали особливе місце в святкових ритуалах, адже наші предки вкладали в це мистецтво всю душу. Традиційні орнаменти-візерунки та краса писанок відомі на весь світ! Звісно, не факт, що ти схочеш перетворювати великодній кошик на витвір мистецтва, але додати святу краси завжди приємно. До того ж, до виготовлення писанок можна залучити всю родину і весело провести час.


Традиційні крашанки: натуральні матеріали Найстаровинніший варіант виготовлення великодніх крашанок — використання натуральних барвників рослинного та тваринного походження.







Крапанка
Спочатку яйце опускають в світлу фарбу, коли воно просохне, на нього наносять крапки гарячого воску. Як віск охолоне яйце кладуть у темнішу фарбу, і так можна проробити декілька разів. Після висихання фарби, яйце кладуть у гарячу воду,  віск зникає


КрапанкаМальованка
Мальованка
Так називали великоднє яйце, яке являє собою скоріше різновид мистецтва, аніж просте блюдо у святковому меню. Мальованки виготовляють професійними фарбами — акрилом, гуашшю, аквареллю і т.д. На таких яйцях часто зображають ікони чи біблійні сцени.

Писанка — традиційно український вид великодніх яєць, розмальованих вручну. Виготовляють писанки за допомогою спеціального інструменту — писачка — та розплавленого свічного воску. В писанкарстві існує безліч традицій, символічних орнаментів та загальноприйнятих кольорів.

КрашанкаПисанка

Крашанка — пофарбоване яйце. Основний колір крашанок — червоний та усі його відтінки. Але до традиційних також можна зарахувати і крашанки жовтого, блакитного, зеленого та коричневого відтінків.

Дряпанка — вид крашанки, на якій візерунок видряпують тонким лезом чи голочкою уже після фарбування в один колір. За допомогою такої техніки можна створювати витончені ажурні орнаменти, однак робота над дряпанкою вимагає вправності, аби не пошкодити яйце в процесі — в такій художній практиці виправити помилки у візерунку буває дуже складно.


Шкрябанка — дуже схожа на дряпанку, різниця тільки у площі малюнку. Якщо дряпанка складається переважно з тонких ліній, які утворюють візерунок, то у шкрябанці орнамент може займати значну площу — до половини першопочатково нанесеної на крашанку фарби може бути знято в процесі. Виготовлення шкрябанок у майстрів може займати до кількох днів.
ДряпанкаШкрябанка

Бісерка (бісеринка) — як нескладно здогадатися з назви, таке яйце до Великодня прикрашали бісером. В давнину його для цього видували, обсушували і натирали воском. Потім яйце тримали над вогнем, і до нагрітого воску поштучно приклеювали бісеринки. Зараз для основи частіше використовують звичайний клей — він простіший у роботі та витриваліший. Бісеринки — справжні рукотворні шедеври, на виготовлення яких потрібно чимало часу.

Наклеянка — доволі новий вид великодніх яєць. Основу можуть становити крашанки — пофарбовані в один суцільний колір яйця — чи просто білі або коричневі яйця без попередньої обробки шкаралупи. Декоруються вони готовими наклейками, зазвичай промислового виробництва. Існує також варіант прикрашання великодніх наклеянок в техніці декупажу.
БісеркаНаклеянка

середу, 8 квітня 2020 р.

Вербна неділя


Вербна неділя

 

Котики вербові! Ніжні та пухнасті... 
Личка доторкнулись... Ой, яке то щастя!
Гілкою вербиці вдарю я злегенька, 
Щоб були здорові всі мої рідненькі...
Бо не я б'ю,- кажуть,- а свята вербиця!
Скоро вже Великдень! Будем веселиться!
Зовсім недалечко червоне яєчко! 
Син Божий воскресне! А все лихо щезне!

 


За тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю.
У 2020 році вона припадає на 12 квітня. 
У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви - шмагаємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску.
Вже великий піст кінчається 
І Великдень наближається.
У Єрусалимі звичай шанувався: 
Коли Ісус у місто повертався, 
Листя пальми клали на дорогу 
І вклонитись кожен мав змогу.
Та на нашій Батьківщині 
Пальми не ростуть й понині - 
Замінили їх красунею одною - 
Стрункою вербою-сестрою.
Вербне гілля - як волосся.
З давнини це повелося:
Тому зветься вербною неділя, 
Бо вшановане вербове гілля.
З того часу в цю неділю 
Святять вербную лозину. 
Йдуть громадою до церкви 
Посвятити гілку верби.
Першими освячені гілочки 
Беруть кволі діточки.
Кому дістанеться найбільша - 
Буде дитина здоровіша.
Діти коло церкви збиралися, 
Лупцювати один одного бралися 
Тільки билися не кулаками,
А легенько - святими гілками.
Котрі рано в церкву йти не вставали,  
Тих гілками били й примовляли:    
"Не я б’ю - верба б’є,
За тидень - Великдень,
Недалечко червоне яєчко!"